Набули чинності зміни до постанови, яка визначає детальні правила дій щодо захисту вод від забруднення нітратами сільськогосподарського походження, а також порядок подання та ведення облікової звітності. Регламент, що набрав чинності 30 липня, був ініційований Національною сільськогосподарською палатою Угорщини (NAK) і в кількох аспектах полегшує умови для ефективного ведення сільського господарства.
Модифікацію постанови 59/2008. (IV.29.) FVM, відомої як «нітратне положення», Палата просувала вже неодноразово, оскільки низка її положень виявилися несприятливими для місцевих фермерів і навіть створювали конкурентні обмеження для угорського аграрного сектору.
Чотири польові ділянки стали базою для довгострокових досліджень
Згідно зі свіжим пресрелізом NAK, перше послаблення було запроваджене ще восени 2021 року, коли дозволили продовження зимового періоду внесення добрив. Крім того, Палата звернула увагу на те, що граничні дози, вказані в додатку 3 до постанови, надто низькі. У багатьох нітраточутливих регіонах із добрими агрономічними характеристиками потреба культур у азоті значно перевищувала ці дозволені максимуми. У результаті дотримання встановлених норм не давало змоги реалізувати повний генетичний потенціал рослин.
Для наукового підтвердження цієї проблеми Міністерство сільського господарства за підтримки NAK доручило Інституту ґрунтознавства в складі Науково-дослідного центру сільськогосподарських наук провести довгострокові мікроділяночні дослідження у чотирьох локаціях з 2018 по 2023 рік. Також на 80 виробничих полях дослідили ризики вимивання азоту за різних рівнів внесення. Участь у польових експериментах, що тривали 4–5 років, взяли фермери, яких залучили NAK та компанія KITE.
Підстави для змін стали переконливими
Результати досліджень продемонстрували доцільність підвищення максимально дозволених доз внесення азотних добрив для таких культур, як озима пшениця, кукурудза, сорго, соняшник, ріпак, цукрові буряки, ячмінь ярий і озимий, силосна кукурудза — як на ґрунтах зі слабким, так і середнім та добрим азотним забезпеченням. Це обґрунтувало зміну додатка 3 постанови 59/2008 (IV.29.) FVM, яка й набула чинності 30 липня.
Не всюди доречно використовувати підвищені дози
Окрім підвищення дозволених доз, зміни передбачають, що додаткову кількість азоту, яку фермер вносить для запобігання пентозановому ефекту, більше не потрібно враховувати в межах доз, визначених у додатку 3 «нітратного регламенту». Так само, якщо після збору врожаю азот вноситься для розкладу залишків, фермеру більше не потрібно обов’язково планувати посів протягом наступних 15 днів.
Утім, важливо зазначити: хоча нові правила дозволяють вищі дози, вони не є універсально доцільними. Рішення про їх використання слід приймати, зважаючи на специфіку конкретного поля, обробітку і економічну доцільність. Поживні речовини слід застосовувати розумно.
